Ти пам’ятаєш мабуть трішки

Ти пам’ятаєш мабуть трішки
Коли було всього лиш п’ять,
А потім п’ять плюс п’ять, вже книжки,
Допомагав котрійсь носить.

Синок маленький швидко виріс,
У вир життя нестримно йшов,
І вже костюмчик, що на виріст,
Йому зовсім коротким став.

Бурхлива юнь, дівчата, море,
І дні, і ночі круговерть,
За тим з’явилась просто ВІРА,
Й життя пішло у шкереберть.

І от батьки, сім’я, синочки,
Пришвартувався на причал,
Все, зупинитись треба, точка,
А ти, чогось щораз шукав…

На скронях колір цвіту вишні,
Стоїш на гребені життя,
Твоїх батьків позвав Всевишній,
В родині щезнули тертя.

Повиростали враз синочки,
Мудріший ти, з роками став,
І у сім’ю прийшла вже дочка,
Яку ти, в юності чекав.

Тепер відчув душею сповна
Пречисту, як кришталь любов,
Чарівна внученька …,
Тобі дарує знов і знов.

Сьогодні вдруге дві п’ятірки,
Лиш зникнув плюс, простиг і слід,
І перш за все, то є оцінки,
Із висоти прожитих літ.

Бо оглянутися приємно,
Є і родина, і сім’я,
І поруч завжди половина,
ВІРУНЯ  горличка твоя.

Живи в достатку і любові
І зазнавай поменше втрат,
Ще довго міцного здоров’я,
Тобі бажаю я стократ.

Бажаю енергійності, наснаги,
У спорах вчасного гальма,
Без неприємностей дороги,
Завжди з повагою …..

Дополнительная информация